П’ятирічний проект шведських учених ставить за мету розшифровку “котячої мови“. Фахівці з фонетики сподіваються з’ясувати, чи можуть кішки усвідомлено міняти інтонацію або мелодію свого муркотання і нявкання під час спілкування з людиною або іншими кішками.

“Ми маємо намір дізнатися, який вплив на кішок має мова і діалект людини, яка до них звертається”, – розповіла викладач фонетики Лундского університету Сюзана Шетц.

“Також ми записуватимемо від близько 30 до 50 кішок в різних ситуаціях, наприклад, коли вони хочуть потрапити в потрібне місце, коли вони доброзичливі, задоволені, щасливі, хочуть їсти або навіть гніваються – і спробуємо визначити які-небудь відмінності у фонетичному звучанні”, – повідомила Сюзана Шетц.

Лінгвісти мають намір перевірити, чи відрізняється акцент або діалект кішок з різних міст. Вони проведуть фонетичний аналіз для порівняння звуків, які видають кішки з двох діалектних областей в Швеції – Стокгольма (центр), і Лунда (південна частина країни).

Фахівці сподіваються, що їх дослідження допоможуть людині краще розуміти своїх домашніх улюбленців.