Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей та зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. В цей день представники церкви освячують воду, яка стає цілющою. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки та навіть тварин. Цікавий факт: вода з Водохреща не псується, не має запаху й може зберігатися протягом року.

Свято Водохреща

Свято Водохреща (pustunchik.ua)

Традиції. До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо “там чорти сидять і можуть вчепитися”. Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки. Напередодні цього свята відзначають “Голодну кутю” (другий Святий Вечір). Увесь цей день віруючі нічого не їдять – постять, за стіл сідають вже під вечір. На вечерю подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, “щоб хліб родився”.

На другий день зранку йдуть до церкви святити воду. Після освячення води, повертаються додому й починають трапезу з куштування цієї води. За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест (“йордан”) і ставили його поруч з ополонкою.

Народні прикмети.

  • На Водохреща день ясний – хліба будуть чисті, а якщо похмурий – буде у хлібі повно “сажки”;
  • Іде лапатий сніг – на врожай.
  • Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.
  • Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди.
  • Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.