Походження свята. Андрій був простим рибалкою, який першим відгукнувся на заклик Ісуса Христа й став його вірним учнем, а пізніше привів свого брата Петра. За це його й назвали Первозванним. В Україні, апостола Андрія особливо шанують, оскільки саме він проповідував християнство на Русі. Саме йому належить пророцтво про виникнення стольного граду” – Києва.

Апостол Андрій Первозванний

Апостол Андрій Первозванний (azbyka.ru)

13 грудня – день пам’яті Андрій. Він вважався покровителем моряків й мандрівників, до нього за порадою зверталися незаміжні дівчата. Найбільше повір’їв пов’язано в ніч з 12 на 13 грудня. Цей період вважається особливим, коли у невідоме можна прочинити двері за допомогою ворожінь.

Зазвичай дівчата збиралися веселою кампанією, щоб дізнатися ім’я свого судженого і чи готуватися в наступаючому році до весілля. До нас дійшло безліч ворожінь: на кільце, на попіл, на солому, за допомогою чобітка, воску, дрібних предметів, швейних голок і так далі. Чим більше подруг збереться, тим веселіше пройде сам обряд. Хоча деякі способи спілкування з потойбічним світом припускали і повне самотність: на сон, на дзеркало.

Ворожіння на Андрія на фасолинку або горошинах

Ворожіння на Андрія на фасолинку або горошинах (hate.trust.ua)

Традиції свята. Наприклад, вночі наші предки прислухалися до води. Для цього йшли до колодязя або на річку, озеро. Там потрібно було послухати, як поводиться вода: тиха обіцяла добру зиму, а галаслива – злі холоднечі і хуртовини. Спостерігали і за вогнем в печі: червоний колір мав обіцяти сильні морози, білий – близьку відлига.

Як відсвяткувати День Андрія. Особливо улюбленим цей день був для молоді. Адже вони влаштовували Калиту” – веселе святкування з жартами, розіграшами та застіллям.

Кусання

Кусання “Калити” (kherson.net.ua)

Для його проведення дівчата випікали “калиту” – круглу обрядову випічку з пшеничного борошна, за формою нагадує сучасний бублик, тільки корж був ширший, а отвір – менший. Замішуючи тісто, кожна дівчина думала про щасливе заміжжя, адже калита – символізує Сонце й щасливе сімейне життя. Її змащували медом і підвішували до сволока посередині хати, де збиралися “вечорниці” (молодіжне гуляння).

Увечері за накритими столами збиралися дівчата й хлопці – і починалися веселощі. Апогеєм свята було “кусання калити” – хлопці повинні були, не засміявшись, верхи на коцюбі підстрибнути й відкусити шматок калити. Тим, кому це вдавалося, доля обіцяла щасливе одруження, хто був не дуже моторним – йшов від калити з вимазаним в сажу обличчям. За “бойове розфарбовування” відповідав спеціально обраний “писар”.